Скарб
Олекса Стороженко
«Скарб» Олекси Стороженка – фiлософське оповiдання про справжнi цiнностi. Павлусь – единий улюблений син, вередливий i ледачий, пещений батьками. Вiн живе у свое задоволення, нi про що не турбуеться, не засмучуеться, коли не стае його батькiв. Навiть кинутий до нього у вiкно здохлий хорт перетворюеться на монети. У чому ж щастя, i чому так щастить нездарам? Цi питання в оповiданнi Олекси Стороженка «Скарб» так i залишаються вiдкритими.
Олекса Стороженко
СКАРБ
Був собi чоловiк та жiнка. Були вони люди заможненькi, усього в iх доволi: i поля, i скотинки, i худоби, i хата простора з садочком i левадою. Послав iм Господь на втiху одного тiльки синка – Павлусем звали. Та вже ж i шанували, i пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то вже за мати була! Мiж матiрками – навдивовижу мати! Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитинкою. Було, власними руками годуе Його, а вiн, телепень, тiльки глита та, як той пуцьвiрiнок, знов рот роззявлюе. Усю зиму й осiнь з хати не випустить. «Не ходи, синку, – каже, – холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаеш, то я й умру, не дiжду, поки ти й одужаеш». Прийде весна або лiто – знов не пуска: «Не ходи, синку: душно, сонце напече головку, голова болiтиме». Цiлiсiнький рiк не дасть йому порога переступити, хiба у недiлю поведе до церкви, та за ним i не молиться, та обома руками за його й держиться, щоб хто не то що штовхнув, а й не доторкнувся б. Деколи, як обридне йому стояти, то такий галас пiдiйме на всю церкву, буцiм з його чортяка лика дере. «Ходiм, мамо, додому, – хлипа, – iсти хочу!» То мати i веде його додому, не дiждавшись кiнця служби i благословенiя. Як кладе його спати, то сама i стеле, i роздягае, i хрестить, i ще й котка спiвае, неначе над годовичком. Часом батько, дивлячись на се юродство, стане гримати на жiнку i похвалятись, що вiн Павлуся вiддасть у школу до дяка аж у друге село. Так куди!.. І не кажи… Така з неi добра i покiрна жiнка, а як дiйде дiло до ii Павлуся, то як скажена стане: i очi витрiщить, i запiниться, i за нiж хапаеться; крий Боже, що виробляе!.. Кажу ж вам, що й мiж матерями навдивовижу була мати.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (http://www.litres.ru/oleksa-storozhenko-8749859/skarb/?lfrom=931425718) на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Здесь представлен ознакомительный фрагмент книги.Для бесплатного чтения открыта только часть текста (ограничение правообладателя). Если книга вам понравилась, полный текст можно получить на сайте нашего партнера.